ШЛЯХ

ШЛЯХ, -а, о шляхе, на шляху, мм. -и, -6в и -и, -ов, м. На Украине и наюге России: наезженная дорога, путь. Чумацкие шляхи.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре Ожегова»

ШЛЯХТА →← ШЛЯТЬСЯ

Смотреть что такое ШЛЯХ в других словарях:

ШЛЯХ

(польск, szlach)        большая дорога, тракт.

ШЛЯХ

шлях м. местн. Наезженная дорога (на юге России и в Украине).

ШЛЯХ

шлях м.high road (in the Ukraine)

ШЛЯХ

шлях тракт, дорога, большак, путь Словарь русских синонимов. шлях сущ. • тракт • большак Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. шлях сущ., кол-во синонимов: 5 • большак (9) • дорога (97) • наезженная дорога (2) • путь (63) • тракт (11) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: большак, дорога, путь, тракт... смотреть

ШЛЯХ

ШЛЯХ, у, ч.1. Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога.У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу... смотреть

ШЛЯХ

верста́ти доро́гу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них (чумаків) і Явдоха (О. Ільченко); Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко); — Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш); З полону він німецького ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський). простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров). виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець); — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар). вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях). Визначати напрям діяльності або своє місце в суспільстві, в житті. Олесь Гончар належав до тих письменників, хто починав виходити на літературний шлях в останні передвоєнні роки (З журналу); Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист.); На певну дорогу легше вийти вдвох (З усн. мови). відкрива́ти / відкри́ти шлях (доро́гу) кому, чому і без додатка. Створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь. Російська держава від ХVII ст. представляє суспільний організм, який мало-помалу, але стало йде наперед і розширює права осіб, відкриває дороги до їх освіти (М. Драгоманов); Цього року весна відкрила шлях сівачам на поля на місяць пізніше від оптимальних строків (З газети). відрі́зані шляхи́ кому. Хто-небудь позбавлений можливості діяти, домагатися чогось. (Зізі:) Я не думаю ні захищатись, ні замовчувати про ті мої вчинки, котрі вам відомі. (Харько:) Ага, через те, що вже добре бачите, що вам всі шляхи одрізані і що на цей раз вам не можна вишукать ніяких захистів, котрі я всі одкину одним рухом? (М. Кропивницький). вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський). збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (з доро́ги, з ку́рсу і т. ін.) кого. Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів, дій. Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу); В обох нас вітрами засмалені лиця. Ніщо нас із курсу в труді не зіб’є (С. Олійник). збива́тися / зби́тися з доро́ги (з путі́, з шляху́ і т. ін.). Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров). зби́тися з пуття́ (з шля́ху). Стати розбещеним, морально нестійким, здатним на погані вчинки; розпуститися. — Тобі так легко збитися з пуття в твоїх літах,— говорила стара Михальчевська на прощанні з Василиною (І. Нечуй-Левицький); Всі ж вони для неї, як рідні сини, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше (О. Гончар); (Іван:) Я збився з шляху, я потеряв (втратив) смак до чистого життя (І. Карпенко-Карий). збо́чувати / збо́чити з шля́ху́. Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Вона (Регіна) домагається зміни напрямку (газети)... Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко); Система гріхів створює також своєрідну “огорожу”, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу). зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́). Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря); Ти (В. Сосюра) теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього (з шляху) не звернуть (М. Рильський). зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник). наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський). перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) кому, чому. 1. Ставати перешкодою у здійсненні, розв’язанні чого-небудь. — Де не сунеш — скрізь ці лайдаки перетинають нам шлях. Повезеш збіжжя на ярмарок, .. старшини навезуть удвоє і так збивають ціну, що хоч повертай валку додому (З. Тулуб); Було б негідним з мого боку переступати шлях достойному з найдостойніших, нашому високоповажаному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); — Не бійся, я тобі більше не перейду дороги, не докучу тобі ані не докорю (І. Франко); Тиміш — людина дуже високої душі, адже за весь цей час не перейшов нікому дороги, не поламав життя ні навіть настрою (Ю. Мушкетик); Він став на шляху тобі й таким, як ти, перетяв вам стежку (В. Собко); “Жаль мені тебе, золота голово, хоть (хоч) ти й перепинив мені дорогу!” Так думав Шр пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.). Виганяти кого-небудь. — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній); (Руфін:) Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка); (Степанида:) Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький); Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько); // Відмовляти кому-небудь у чомусь. — Роксана казала, що ви надумали віддати її (заміж) у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк). прибира́ти / прибра́ти із шля́ху що. Усувати які-небудь перешкоди, створюючи необхідні умови для розвитку, функціонування і т. ін. чого-небудь. Сюжет — це струмочок. Йдеш за течією цього струмочка і копітко прибираєш із шляху все, що заважає його швидкому й вільному рухові (О. Донченко). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця чийого. Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до .. серця (глядача) (О. Довженко). проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) в чому і без додатка. 1. Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу); Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець). 2. зі сл. собі́. Здобувати визнання; поширюватися. Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу); // Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький). проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу). промі́ряти (свій) шлях, уроч. Прожити життя. От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев’ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров). розчи́стити шлях (путь) кому. Створити сприятливі умови для успіху кого-небудь. Хабарів давати він не збирається,— за це судять, він зуміє інакше розчистити путь своїй медалістці, закутий в лати своїх заслуг, тараном піде вперед, залучить на підмогу впливові свої знайомства (О. Гончар). скінчи́ти дні (життя́, шлях і т. ін.). Померти. Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський); Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка). става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу). Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний); (Ярошенко:) Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. (Віктор:) Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада). стовпови́й (верстови́й) шлях; стовпова́ (верстова́) доро́га чого. Головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь. Шевченко вивів українську літературу на широкий стовповий шлях художнього розвитку (З газети); Інтенсифікація сільського господарства — стовповий шлях розвитку його продуктивних сил (З газети); Дорога, якою народи йдуть до прогресу,— це стовпова дорога світової історії всієї людської цивілізації (Вісник НАН України). ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях. Чинити вбивства. (Кассандра:) Стій! Невже пора ступати нам на шлях кривавий? (Леся Українка). схо́дити / зійти́ з шля́ху якого. Відмовлятися від попередніх поглядів, переконань, наміченої мети, спрямування тощо. Віра Павлівна не хотіла сходити з того шляху, на котрий .. ступила… (Г. Хоткевич). торува́ти шлях (доро́гу). 1. кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. (Річард:) А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка); — Чмихавки? А де ви були, коли ці чмихавки в Трансільванії понад хмарами гримали? Коли ми з в’юками до Бога дерлися крізь карколомне бескеття? Чи не ці чмихавки тоді вам шлях торували? (О. Гончар). торува́ти межу́. Чий вік минув за працею, як днина, Сліпим братам торуючи межу… Перед тими я стану на коліна. Героям тим подяку я зложу! (П. Грабовський). 2. зі сл. собі́. Домагатися певного становища, успіху в житті, у якомусь виді діяльності. Ця старша донька, панночка незвичайної вроди і так само незвичайної спритності, показалась понад сподівання здібною торувати собі шлях у житті (І. Франко). уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Він любив сина, але надто сильно привик (звик) ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Хіба шлях цього великого майстра (Олександра Довженка) був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський); Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський). проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч). шлях зака́заний кому. Хто-небудь позбавлений можливості доступу до кого-, чого-небудь. Дорога стелеться, ясна і безупинна, Шляхів заказаних у праці вам (жінкам) нема, І жінка звільнена — не “слабша половина”! — Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський). шлях зарі́с те́рном (те́рнами), нар.-поет. Неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного. Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть, а терном шлях заріс (М. Рильський); Та мені в борні важкій З темними думками Навіть у країну мрій шлях заріс тернами (І. Франко); Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Т. Шевченко). шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський). штовха́ти / штовхну́ти на шлях чого. Спонукати кого-небудь до якихось дій (перев. негативних). Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (В. Собко). як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок). як (мов, ні́би і т. ін.) (той) горо́х при доро́зі. 1. зі сл. жи́ти, пожива́ти і т. ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. (Виборний:) Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Наталка:) Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); (Старшина (до Пріськи):) Як поживаєш, серденько? (Пріська:) Як горох при дорозі (М. Кропивницький); — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик). 2. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, знедолений і т. ін. Колись він (Лев) скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною: — Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак). 3. зі сл. сми́кати, ску́бти і т. ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при... смотреть

ШЛЯХ

ШЛЯХ, у, ч. 1. Смуга землі, Признач. для їзди та ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько. Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька. На шлях, на дорогу Невеселая виходила (Шевч., II, 1963, 163); Тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодана,— йшов молодий чоловік (Мирний, І, 1949, 125); Передо мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки (Коцюб., І, 1955, 458); По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (Гончар, III, 1959, 127); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (Гончар, III, 1959, 235); // у сполуч. із сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново на Україну (Сос., II, 1958, 476); // також у сполуч. із. сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми з тобою Плили геть шляхом водяним (Л. Укр., IV, 1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ одшумів (Рильський, І, 1960, 149); Все вирішувалось у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за кордону бойове спорядження (Гончар, II, 1959, 378); Сайменський канал — найдешевший і найкоротший водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де розвинуто лісову промисловість, до узбережжя Балтійського моря (Рад. Укр., 28. IX 1962, 4); В гірській частині країни, яка густо заросла лісом, ріки використовувались як зручний шлях сполучення (Наука.., 3, 1958, 53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів між країнами Заходу й Сходу (Іст. СРСР, І, 1956, 69); *Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Стельмах, Жито.., 1954, 157); *У порівн. Дітям і внукам життя ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях (Рильський, НІ, 1961, 305). Би́тий шлях див. би́тий; Вели́кий шлях див. вели́кий; Верствови́й (верстови́й) шлях див. верствови́й; Вибива́ти (ви́бити) шлях див. вибива́ти; Стовпови́й шлях див. стовпови́й; Уто́птаний шлях див. уто́птаний1; Уторо́ваний шлях: а) те саме, що Би́тий шлях (див. би́тий). Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); От уже шлях уторований, битий покинули коні І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді (Зеров, Вибр., 1966, 316); б) див. уторо́ваний; Чума́цький (Моло́чний) Шлях — космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне, тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях (Тют., Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що це струмінь молока, .розлитий на небі, в Середній Азії називають її [галактику] Солом’яною Дорогою, а на Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953, 125); Внизу шумлять смереки. Зітхає синій бір. Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Павл., Бистрина, 1959, 84). ∆ Мі́ряти шляхи́ — те саме, що подорожува́ти. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він [Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю батьківщини (Літ. Укр., 25.11 1964, 1). 2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід. [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! (Л. Укр., III, 1952, 85); Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками.— Нащо то? Машині помагати?..— То шлях для машини прокосити,— одгадував другий (Мирний, IV, 1955, 243); // Відстань, що її хтось проїхав, пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати. Шлях стелився їм. далекий (Тулуб, В степу.., 1964, 38); Він був з далекої Хенані, куди від нас неблизький шлях (Сос., II, 1958, 386); Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (10. Янов., II, 1958, 41); З Брянським він пройшов шлях від самої Волги (Гончар, III, 1959, 123); Автомобіль, що рухається, не можна зупинити раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування (Автомоб., 1957, 279); // перен. Доступ кудись, до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Коцюб., III, 1956, 40); Тобою, Партіє, відкриті Шляхи у комунізму час (Бичко, Вогнище, 1959, 22); Ми збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно відкритий вами (Гонч., Вибр., 1959, 324); Він знав тисячі шляхів до серця солдата (Гончар, III, 1959, 206); // Те, що зроблено, пройдено. Який ти [партія] шлях пройшла у битві світовій. Зростила скільки серць і розумів завзятих../ (Рильський, III, 1961, 309); Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна не захопитися генієм великого російського вченого О. С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь техніки (Наука.., 3, 1959, 21). ∆ Відрі́зувати (відрі́зати, одрі́зувати, одріза́ти) шляхи́ (шлях) кому: а) позбавляти когось зв’язку з ким-, чим-небудь; б) позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, добиватися чогось; Впо́вні шлях перехо́дити (перейти́) див. впо́вні; Загоро́джувати (загороди́ти) собо́ю шлях див. загоро́джувати; Зарі́с (позароста́в) шлях те́рном (терна́ми); Заросли́ (позароста́ли) шляхи́ те́рнами див. те́рен; Затира́ти (зате́рти) шлях за ким — те саме, що Затира́ти (зате́рти) слід (сліди́) (див. затира́ти). [Герцель:] Ну, що ж, коли не вийде з хати, тоді Михал його уб’є, щоб за Тетяною затерти шлях!.. (К.-Карий, І, 1960, 156); Знахо́дити (знайти́, пробива́ти, проби́ти, проклада́ти, прокла́сти) шлях до се́рця див. се́рце; Зро́шувати (зроси́ти) [вла́сною, своє́ю] кро́в’ю шляхи́ див. зро́шувати; Не зароста́є (не заросте́) шлях; Не зароста́ють (не заросту́ть) шляхи́ див. зароста́ти; Обрі́зувати (обріза́ти, обрі́зати) шлях див. обрі́зувати; Обхідни́й шлях див. обхідни́й; Перейти́ шлях — те саме, що Перейти́ доро́гу (див. доро́га); Переко́паний шлях див. переко́паний; Проклада́ти (прокла́сти) собі́ шлях див. проклада́ти; Проклада́ти (торува́ти) шлях — те саме, що Проклада́ти (торува́ти і т. ін.) путь (див. путь). Скорбна доля наша, Людей, що прокладають новий шлях Будущини, відвічні скали ломлять (Фр., XIII, 1954, 194); Торува́ння шля́ху (шляхі́в) див. торува́ння; Торува́ти собі́ шлях див. торува́ти; Шлях сте́литься (стели́вся) див. стели́тися; Шлях, усте́лений кві́тами див. усте́лений; Шлях, усте́лений те́рном див. те́рен. 3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця. Пізнавши шкапа шлях додому Смикнула раз, другий — і хлопця понесла (Греб., І, 1957, 59); Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях (Коцюб., II, 1955, 407); Шлях у місто мені вже знайомий був (Мирний, І, 1954, 73); Грає сонце промінцями. Білий сніг стає струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки (Стельмах, V, 1963, 308); — Ти не цікавився, друже, шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають… (Гончар, III, 1959, 116); Кинутий камінь під діянням ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на землю, описуючи криву лінію (Цікава фізика.., 1950, 99); // Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс; // перен. Напрям діяльності кого-, чого-небудь. Хто стрівався на шляху зо мною. Того я щирим серденьком вітала: Непевна путь, мій друже,в нас обох,— Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Л. Укр., І, 1951, 43); Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із нього не звернуть (Рильський, III, 1961, 270); Олесь Гончар належить до того покоління українських письменників, чий літературний шлях почався в останні передвоєнні роки (Про багатство л-ри, 1959, 160); Народ розумів і схвалює політику партії, бо партія веде його по ленінському шляху (Рад. Укр., 23.1 1959, 1); Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація сільського господарства вивели радянське селянство на світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб Укр., 1, 1969, 6); // перен. Спрямування ходу, протікання, розвитку чогось. Розмова повернула на інший шлях (Мирний, І, 1949, 268); Син рибалки — Ломоносов Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові… (Нех., Ми живемо.., 1960, 121); Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103); На шляхах соціалістичного реалізму українська радянська поезія виробила і ту виразну окресленість національного художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство л-ри, 1959, 133); Людство пройшло величний шлях розвитку — від кам’яної сокири і лука до атомного реактора і космічного корабля (Ком. Укр., 4, 1962, 33). ∆ Вихо́дити (ви́йти) на самості́йний шлях див. вихо́дити; Збива́ти (зби́ти) з шля́ху див. збива́ти; Збива́тися (зби́тися) з шля́ху див. збива́тися; Збо́чувати (збо́чити) з шля́ху див. збо́чувати; Зверта́ти (зверну́ти) з шля́ху див. зверта́ти; Зми́лити шлях див. зми́лювати2; На крива́вий шлях ступа́ти (ступи́ти) див. крива́вий; Прихо́дити (прийти́) на шлях див. прихо́дити; Промі́ряти [свій] шлях див. промі́рювати; Розхо́дяться (розійшли́ся, розійду́ться) шляхи́ див. розхо́дитися; Спрямо́вувати (спрямува́ти) на ві́рний шлях див. спрямо́вувати; Става́ти (ста́ти, ступа́ти, ступи́ти) на слизьки́й шлях див. слизьки́й; Ста́ти на шлях чого — обрати певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо. Наша партія, робітничий клас, радянський народ першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Ком. Укр., 9, 1968, 11); Ука́зувати шлях (шляхи́) див. указувати; Укрива́ти (укри́ти) кістка́ми шлях див. кістка. 4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь; перебування в русі певний час. Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро (Довж., І, 1958, 174); Дві години шляху; // Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі. В полях Зійшлись не сіячі,— Тут ворогам урвати шлях Бійці прийшли вночі (Мас., Сорок.,, 1957, 450); Переможний шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала на великій карті (Ткач, Плем’я.., 1961, 53); // перен. Життя, діяльність, спосіб існування когось. У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає. Чи нема країни. Щоб загарбать (Шевч., І, 1963, 236); Не довелося мені бачитись із нею в житті — шляхи наші пішли різно (Вас., II, 1959, 269); Прощай, окопний брате, свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Гонч., Вибр., 1959, 202); Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші — у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної, і кожна співає своєї. Спільна дорога у всіх, та окремий у кожної шлях (Рильський, III, 1961, 101). Життє́вий (життьови́й) шлях — те саме, що життя́ 3. Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й небезпечності, що мріють на життєвому шляху… (Коцюб., І, 1955, 171); Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях (Гончар, III, 1959, •153). ∆ Скінчи́ти шлях див. скінча́ти; Стоя́ти (става́ти, ста́ти) на шляху́ чиєму: а) перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось. Радянські люди підводять горді підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що заважало їхньому неухильному рухові вперед, до комунізму (Рильський, IX, 1962, 182); б) виникати перед ким-небудь під час здійснення чогось. Якось завжди так виходило, що доля ніби сама розв’язувала за нього всі ті питання, що ставали на його шляху (Збан., Сеспель, 1961, 163); Схо́дити (зійти́) з шля́ху див. схо́дити; Укоро́чувати (укороти́ти) шля́ху (шлях) див. укоро́чувати. 5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій. [Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний шлях? (Л. Укр., II, 1951, 508); Поки що не знаю, яким способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки знайду шлях — повідомлю Вас (Коцюб., III, 1956, 211); Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Стельмах, І, 1962, 17); Виявити і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на небесній сфері (Астр., 1956, 104). ∆ [Іти́, піти́] по шляху́ (шля́хом) найме́ншого о́пору; Ста́ти на шлях найме́ншого о́пору див. о́пір; Терни́стий шлях — важке життя, складний спосіб досягнення чого-небудь. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий (Забашта, Квіт.., 1960, 153); Кожний крок на своєму великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним, з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Ком. Укр., 4, 1969, 4). 6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварини. Фітонцидами цибулі можна лікуватися в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних шляхів, грипі, ангіні вдиханням легких частин ефірної олії натертої цибулини (Роб. газ., 20.VIII 1974, 4). ◊ Шлях-доро́га; Шляхи́-доро́ги; Шляхи́-дорі́женьки, нар.-поет.— те саме, що шлях 1-4. Замело усі шляхи-дороги, усі стежки (Літ. Укр., 20.УІ 1967, 1); Мандрували люди.. "на перекладних" на Кавказ із Петербурга! Ото були шляхи-доріженьки! (Мас., Роман.., 1970, 191). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 493.... смотреть

ШЛЯХ

ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́... смотреть

ШЛЯХ

-у, ч. 1) Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. || у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. || також у сп... смотреть

ШЛЯХ

-у, ч. 1》 Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога.|| у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія.|| також... смотреть

ШЛЯХ

1) road, way; route; track; (маршрут) itineraryвеликий шлях — highway, public roadводний шлях — waterwayжиттєвий шлях перен. — lifeЧумацький Шлях астр.... смотреть

ШЛЯХ

A и C сущ см. _Приложение II(обычно на Украине и на юге России: наезженная дорога)шля́хао шля́хе; на шля́хе и́ на шляху́мн.шля́хи и́ шляхи́шля́хов и́ ш... смотреть

ШЛЯХ

ШЛЯХ(малор.). Дорога.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.шлях а, м. (польск. szlach).На юге России и на Укра... смотреть

ШЛЯХ

імен. чол. роду1. напрям руху в якийсь бік2. (перен.) засіб здійснення чогось, характер дійпуть¤ шляхом переговорів -- путем переговоров ¤ кружним шлях... смотреть

ШЛЯХ

шлях "дорога", южн., зап. (Шолохов, Даль), "след, санный след на снегу", тоб. (ЖСт., 1899, вып. 4, стр. 517), укр., блр. шлях "дорога, путь", уже в 157... смотреть

ШЛЯХ

"дорога", южн., зап. (Шолохов, Даль), "след, санный след на снегу", тоб. (ЖСт., 1899, вып. 4, стр. 517), укр., блр. шлях "дорога, путь", уже в 1579 г.; см. Унбегаун 118. Через польск. szlach, чеш. slаk "след, колея" из ср.-в.-н. slag, slac "колея, след, дорога", нов.-в.-н. Schlag "удар"; см. Мi. ЕW 341; Фасмер, ZfslPh 4, 94; Чижевский, ZfslPh 17, 142. Что касается развития знач., ср. польск. bitа droga, bitу trakt, укр. бита дорога, битий шлях, франц. chemin battu – то же. Рум. sleau "проселочная дорога" происходит из укр.; см. Брюске, JIRSpr. 26, 41; Тиктин 3, 1439. Неточно Преобр., Труды I, 100. Ошибочно произведение из нем. Schlich, Schleichweg "лазейка", вопреки Горяеву (ЭС 424).... смотреть

ШЛЯХ

-а, предл. о шля́хе, на шляху́, м. На Украине и юге России: наезженная дорога, тракт.У широкой степной дороги, называемой большим шляхом, ночевала ота... смотреть

ШЛЯХ

(2 м), Пр. о шля/хе, на шляху/ и на шля/хе; мн. шля/хи/, Р. шля/хо/вСинонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

1) Орфографическая запись слова: шлях2) Ударение в слове: шля`х3) Деление слова на слоги (перенос слова): шлях4) Фонетическая транскрипция слова шлях :... смотреть

ШЛЯХ

Заим. не позже XVII в. через укр.-бел. посредничество из польск. яз., в котором schlach — «удар, след, дорога» восходит к ср.-в.-нем. slag — тж., произ... смотреть

ШЛЯХ

ШЛЯХ м. стар. южн. зап. тракт, дорога, путь, тор, накат. Большой шлях, столбовая дорога. | След, сакма, особ. людей, скота, при иске и погоне. Ехать, гнать по шляхам, преследовать по следам. Шайка прорвалась на заре, и шляхи по росе были. Дороги нет у нас в лес, а так, шляшек накатан. | Приметы прохода, проезда и прогона по снегу, по траве или по черностопу. Шляховой, ко шляху относящ. | Сущ. м. южн. дорожный смотритель. <br><br><br>... смотреть

ШЛЯХ

[szl'ah]прикм.1) drogaЧумацький шлях — droga mleczna астр.дихальні шляхи — drogi oddechowe2) szlak

ШЛЯХ

【阳】1) 道, 道路Водний шлях 水路Торговий шлях 商路2) 途径, 方法, 办法Мирним шляхом 和乎方法, 和平地◇ Шляхи сполучення 交通线

ШЛЯХ

1. шля́х, шля́хи, шля́ха, шля́хов, шля́ху, шля́хам, шля́х, шля́хи, шля́хом, шля́хами, шля́хе, шля́хах, шляху́ 2. шля́х, шляхи́, шля́ха, шляхо́в, шля́ху, шляха́м, шля́х, шляхи́, шля́хом, шляха́ми, шля́хе, шляха́х, шляху́ (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: большак, дорога, путь, тракт... смотреть

ШЛЯХ

ДОРОГА, (рейковий) колія, (шосейний) шосе, (повітряний) траса, (брукований) бруківка, д. кам'яниця, (накреслений) маршрут, курс; (плянети) орбіта, (кулі) траєкторія; (від А до Б) відстань; П. спосіб ; (літературний) П. діяльність, п. поле, нива; ФР. рух , прохід , життєвий шлях ; мн. ШЛЯХИ, (дихальні) МЕД. канали; шляшок, шлях-дорога, шляхи-дороги.... смотреть

ШЛЯХ

корень - ШЛЯХ; нулевое окончание;Основа слова: ШЛЯХВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ШЛЯХ; ⏰Слово Шлях содержит следу... смотреть

ШЛЯХ

шлях, шля́ха, о шля́хе, нашляху́ и на шля́хе; мн. шля́хи, -овСинонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

1) (род. шляху) путь; дорога шляхи сполучення — пути сообщения іти (яким) шляхом — идти (какой) дорогой [(каким) путём]; (перен. - обычно) идти по (какому) пути курний шлях — пыльная дорога морський шлях — морской путь 2) (род. шляху) (перен. средство достижения чего-н.) путь мирним шляхом — мирным путём [способом]... смотреть

ШЛЯХ

шлях, -а, предл. п. на шлях'у и на шл'яхе, мн. ч. -и, -ов и -'и, -'овСинонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

Rzeczownik шлях m trakt m

ШЛЯХ

ШЛЯХ. Заим. не позже XVII в. через укр.-бел. посредничество из польск. яз., в котором schlach — «удар, след, дорога» восходит к ср.-в.-нем. slag — тж.,... смотреть

ШЛЯХ

ШЛЯХ шляха, о шляхе, на шляху, м. (старин., обл.). Дорога, путь. У широкой степной дороги, называемой большим шляхом, ночевала отара овец. Чехов. Густая пыль взвихрилась на шляху. Шолохов.<br><br><br>... смотреть

ШЛЯХ

На битім шляху трава не росте.Розумний не виросте там, де переслідується вільнодумство. Чесний не може жити там, де все побудоване на брехні.

ШЛЯХ

-яху m 1. droga, szlak шляхи сполучення szlaki komunikacyjne Молочний (Чумацький) Шлях Droga Mleczna 2. (спосіб) droga, sposób мирним шляхом drogą pokojową життєвий ~ droga życia... смотреть

ШЛЯХ

道路大路 单六 о -е, на -у, 〈复〉 -и 或 -и〔阳〕(乌克兰和俄罗斯南部被车马轧出来的)道路, 大道. Синонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

Чумацкий шлях. Одесск. Млечный путь. КСРГО.Синонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

в Русском государстве XVI-XVII вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда назывался тюркским словом «сакма». В широком значении – широкая дорога.... смотреть

ШЛЯХ

м. уст.camino real, carretero m

ШЛЯХ

ШЛЯХ (польск . szlach), в Русском государстве 16-17 вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда называлась тюркским словом "сакма".

ШЛЯХ

— широкая степная дорога.Синонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

ШЛЯХ (польск. szlach) - в Русском государстве 16-17 вв. степная дорога в районе южных границ. Иногда называлась тюркским словом "сакма".

ШЛЯХ

шлях, шлях, -а, о ~е, на ~у, мн. ч. -и, -ов и -′и, -′ов, м. На Украине и на юге России: наезженная дорога, путь. Чумацкие ~и.

ШЛЯХ

сущ. муж. родашлях

ШЛЯХ

ШЛЯХ, -а, о шляхе, на шляху, мм. -и, -6в и -и, -ов, м. На Украине и на юге России: наезженная дорога, путь. Чумацкие шляхи.

ШЛЯХ

доріжкаколіямаршрутпрокладатипрокластипротоптатипутьслідстежкатракттрасатрек

ШЛЯХ

roadСинонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

шля'х, шля'хи, шля'ха, шля'хов, шля'ху, шля'хам, шля'х, шля'хи, шля'хом, шля'хами, шля'хе, шля'хах, шляху'

ШЛЯХ

шля'х, шляхи', шля'ха, шляхо'в, шля'ху, шляха'м, шля'х, шляхи', шля'хом, шляха'ми, шля'хе, шляха'х, шляху'

ШЛЯХ

м. strada maestra (in Ucraina) Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: большак, дорога, путь, тракт

ШЛЯХ

доріжка колія маршрут прокладати прокласти протоптати путь слід стежка тракт траса трек

ШЛЯХ

Шляк (шлях) трафив (когось): помер від апоплексії, розриву серця [VI,VII]

ШЛЯХ

Начальная форма - Шлях, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

ШЛЯХ

шлях шлях, -а, предл. на шлях`у и на шл`яхе, мн. -и, -ов и -`и, -`ов

ШЛЯХ

Дарогапалазняшаша

ШЛЯХ

1. maantee2. sõidutee

ШЛЯХ

Ударение в слове: шл`яхУдарение падает на букву: я

ШЛЯХ

шлях іменник чоловічого роду * Але: дві, три, чотири шля́хи

ШЛЯХ

див. дорога

ШЛЯХ

Шлях, шляху́, на шляху́; шляхи́, -хі́в

ШЛЯХ

Шлях іменник чоловічого роду населений пункт в Україні

ШЛЯХ

lat. shlicheпуть, дорога; большак, тракт

ШЛЯХ

техн. дорога (полоса земли), путь, тракт (путь ещё)

ШЛЯХ

обл. шлях, род. шляху муж.

ШЛЯХ

шлях тракт, дорога, большак, путь

ШЛЯХ

м шлях, олы юл (польшада, көнб. украинада)

ШЛЯХ

Vei, veg, bane

ШЛЯХ

шляхм.путь, большая дорога

ШЛЯХ

Voie, chemin

ШЛЯХ

Väg, bana

ШЛЯХ

306125, Курской, Солнцевского

ШЛЯХ

1) путь;2) большак, тракт

ШЛЯХ

Vej, bane

ШЛЯХ

Путь, дорога; большак, тракт

ШЛЯХ

дарогапалазняшаша

ШЛЯХ

м. обл. (дорога) жол.

ШЛЯХ

дарога палазня шаша

ШЛЯХ

Шлях - дорога, тракт

ШЛЯХ

• cesta (uježděná)

ШЛЯХ

szlak, gościniec;

ШЛЯХ

шляхдорога

ШЛЯХ

М məh. yol.

ШЛЯХ

даңғыл жол

ШЛЯХ

Шлях Лях

ШЛЯХ

шлях, -у

ШЛЯХ

channel

ШЛЯХ

Шлях

ШЛЯХ

шлях

ШЛЯХ

ceļš

ШЛЯХ

გზა

T: 190