НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, -аю, -аешь; несов., кого (что) (устар. и прост.). То же, чтоучить (во 2 знач.). Н. уму-разуму.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре Ожегова»

НАУЧЕНИЕ →← НАУТРО

Смотреть что такое НАУЧАТЬ в других словарях:

НАУЧАТЬ

научать несов. перех. разг.-сниж. 1) Передавать кому-л. какие-л. знания, навыки, уменье делать что-л. 2) Подстрекать, подговаривать.

НАУЧАТЬ

научать Наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить. Ср. . См. внушать, выучить, учить (кого)... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. научать наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить, советовать; (вы)учить (кого), подучивать Словарь русских синонимов. научать гл. несов. • подговаривать • подучивать • наущать уговорами склонять к какому-либо действию) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть

НАУЧАТЬ

научить 1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)]; 2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)]; 3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный - 1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений; 2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений; 3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться - 1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать; 2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум; 3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).... смотреть

НАУЧАТЬ

1) Орфографическая запись слова: научать2) Ударение в слове: науч`ать3) Деление слова на слоги (перенос слова): научать4) Фонетическая транскрипция сло... смотреть

НАУЧАТЬ

приставка - НА; корень - УЧ; окончание - АТЬ; Основа слова: НАУЧВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - НА; ∩ - УЧ; ⏰ -... смотреть

НАУЧАТЬ

научать глаг.несов. (1) прош.ед.жен. Уму бы разуму его ты научала, Любила бы его, мотать бы не давалаСС 4.

НАУЧАТЬ

Ударение в слове: науч`атьУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: науч`ать

НАУЧАТЬ

Научать, наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить. Ср. Внушать, Советовать и Учить. См. внушать, выучить, учить (кого)<br><br><br>... смотреть

НАУЧАТЬ

Начальная форма - Научать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

НАУЧАТЬ

научать наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать, внушать, догадать, надоумить, советовать, (вы)учить (кого), подучивать

НАУЧАТЬ

научатьНаущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить.Ср. . См. внушать, выучить, учить (кого)... .

НАУЧАТЬ

научать, науч′ать, -аю, -аешь; несов., кого (что) (устар. и прост.). То же, что учить (во 2 знач.). Н. уму-разуму.

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, -аю, -аешь; несовершенный вид, кого (что) (устар. и прост.). То же, что учить (во 2 значение). Научать уму-разуму.

НАУЧАТЬ

несов. В уст. прост. (= учить) insegnare vt научать уму-разуму — insegnare a vivere Итальяно-русский словарь.2003.

НАУЧАТЬ

-а́ю, -а́ешь. устар. несов. к научить.

НАУЧАТЬ

Начальная форма - Научать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

НАУЧАТЬ

Научать, научить кого чему.Навчати, навчити кого чого.

НАУЧАТЬ

иск.гади. өйрәтү, үгетләү, үгет бирү; н. уму-разуму акыл өйрәтү (бирү)

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ научаю, научаешь (устар.). Несов. к научить.

НАУЧАТЬ

науч'ать, -'аю, -'ает

НАУЧАТЬ

НАУЧАТЬ, научный и пр. см. наука.

НАУЧАТЬ

научать науч`ать, -`аю, -`ает

НАУЧАТЬ

несовер. уст., прост. навучаць

НАУЧАТЬ

〔未〕见 научить.

НАУЧАТЬ

Несов. köhn. bax научить.

НАУЧАТЬ

Навучаць

T: 166