КЛЮЧ1

КЛЮЧ1, -а, м, I. Металлический стержень с особой комбинацией вырезовдля отпирания и запирания замка. Запереть на к. Подобрать ключи (найтиподходящие ключи; перен., к кому: найти нужный подход к кому-н.; разг.). 2.Приспособление для отвинчивают или завинчивания, откупоривания, приведения вдействие механизма. К. для часов. Гаечный к. Телеграфный к. (для передачи поазбуке Морзе). 3. перен. То, что служит для разгадки, понимания чего-н.,овладения чем-н. К. к разгадке тайны. К. к шифру. К. местности(господствующая позиция; спец.). 4. Знак в начале нотной строки,определяющий высоту нот (спец.). Музыкальный к. Скрипичный к. Басовый к.Поэма написана в оптимистическом ключе (перен.: звучит оптимистически). 5.Верхний камень, замыкающий свод сооружения (спец.). 6. В царской России:отличительный знак камергера в виде золотого ключа, носимого на фалдемундирного фрака или на талии фрака либо мундира. Камергерский к. т- Подключ (строить, сдать здание, строение) - в полной готовности. Сдать дом подключ. II уменъш. ключик, -а, м. (к 1 и 2 знач.). II прил. ключевой, -ая,-ое.

Смотреть больше слов в «Толковом словаре Ожегова»

КЛЮЧ2 →← КЛЮКВЕННЫЙ

Смотреть что такое КЛЮЧ1 в других словарях:

КЛЮЧ1

КЛЮЧ1 (-чь), а, м.1.Орудие для запирания и отирания замка. должни имѣть ключи для входу и выходу в больницы. УВМ 454. Я не могу сыскать ключа от сундук... смотреть

КЛЮЧ1

КЛЮЧ1, а́, ч. 1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268); Тремтяча рука довго не могла попасти ключем у дірку, щоб відімкнути двері від покою (Фр., VII, 1951, 78); Брязнув ключ, заскиглили іржаві засуви (Кач., II, 1958, 69). 2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо. Гайкові ключі — інструмент для загвинчування й відгвинчування гайок, болтів і гвинтів з квадратними чи шестигранними головками (Слюс. справа, 1957, 67); Старанно виголений, чисто вмитий [Павло], на плечі торба з протигаза, в якій побрязкують розвідні ключі, гайки й усякий слюсарний інструмент (Кучер, Трудна любов, 1960, 493); // Знаряддя для натягування струн музичних інструментів (арфи, фортепіано, гітари тощо). 3. до чого, для чого, перен. Засіб для розуміння, розгадування когось, чогось, для оволодіння чимось. Здається, Турбай знайшов ключі до тьмяних душ сектантів: треба розтлумачити їм, що тоскне і нудне вірування не тільки дерев’янить душі, а й трухлявить їхню ж плоть (Вол., Місячне срібло, 1961,. 291); Ленінське положення про дві культури є ключем для правильного розуміння суті найскладніших зв’язків у розвитку мистецтва в умовах класового антагоністичного суспільства (Ком. Укр., 12, 1963, 43); // Умовна система позначення літер, цифр і т. ін., на якій заснований спосіб читання якого-небудь шифрованого тексту; // Підрядник до іноземного тексту, а також збірник відповідей на задачі. 4. перен. Найважливіший у воєнному відношенні пункт, оволодіння яким зміцнює, поліпшує становище, забезпечує перемогу. Досі бачить [Врангель] перед очима щити з величезними написами на перекопських валах, коли оглядав війська перед наступом: «Перекоп — ключ до Москви!» (Гончар, II, 1959, 379). 5. спец. У телеграфному апараті або радіопередавачі — вимикач для замикання й розмикання електричного кола на різні відрізки часу відповідно до телеграфного коду. Другий урок відбувався в класі зв’язку. Столи з телефонними апаратами, телеграфні ключі, ..на стінах схеми різних апаратів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 10); Одне для нього було ясним — тепер він не зможе добре працювати радіотелеграфістом, бо рука його не чітко вибиватиме знаки на ключі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 307). 6. муз. Знак на початку нотного рядка, за допомогою якого встановлюється висота та назва звуку. Скрипковий ключ; Басовий ключ; * Образно. Весь роман («Правда і кривда» М. Стельмаха] написано в піднесеному, романтичному ключі (Вітч., 3, 1962, 162). 7. кого, чого і з означ. Ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут. Здалека під небом, В вирій летючи. Голосно курличуть Журавлів ключі (Щог., Поезії, 1958, 173); Високо десь гусиний лине ключ… (Рильський, І, 1960, 283); В небі неозорім літаків ключі, і міста, як зорі, сяють уночі (Сос., Зел. світ, 1949, 25). 8. у знач. присл. ключе́м, ключа́ми. Один за одним, утворюючи кут, кути. А журавлі летять собі На той бік ключами (Шевч., І, 1951, 14); Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирний, І, 1954, 236); Уздовж колій розтяглися по степу червоногвардійці довгим ключем (Довж., І. 1958, 56). 9. архт. Горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку. 10. Жердина з гачком, за який зачіплюють відро для набирання води з криниці. Ой у полі криниченька — і ключ, і відро; Та вже ж моєї дівчиноньки не видно давно (Чуб., V, 1874, 311). КЛЮЧ2, а́, ч., рідко. Те саме, що джерело́ 1. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині, то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа, Три явори, 1958, 30). ◊ Би́ти (заби́ти) ключе́м — бурхливо, активно проявлятися. Повсюди народна ініціатива б’є ключем, повсюди особливо відчутним є те, що культура стала широким надбанням народу, а народ — її активним творцем (Наука.., 9, 1961, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 192 - 193.... смотреть

КЛЮЧ1

-а́〔阳yáng〕泉quán, 泉quán源yuán. Се́рные ~и́ бьют из подо́швы небольшо́й горы́. 硫磺liú huáng泉quán从小cóng xiǎo山脚shān jiǎo下xià喷出pèn chū。〈〉 Бить (或huò кипе́ть) ... смотреть

КЛЮЧ1

сущ.муж.1. уҫӑ, ҫӑраҫҫй; ключ от дверей алӑк ҫӑраҫҫййӗ; связка ключей ҫӑраҫҫй ҫыххй2. уҫӑ, уҫкӑч; гаечный ключ гайка уҫкӑчӗ3. (син. разгадка) тупсӑм, тӳпкӑч; ключ к шифру шифр тупкӑчӗ ♦ ключ к успеху ӑнӑҫлӑх нйкӗсӗ; строить дом под ключ ҫурта пӗтӗмпех туса ҫитер... смотреть

T: 302